CRSCosmic Ray SubsystemЕнергетичні ядра й електрони в космосі променівимкненийактивнийСтан перевірено 2026-08-11
Наукові прилади
Експерименти досліджували планети, поля, частинки та плазму. Деякі економні прилади залишаються активними.
LECPLow-Energy Charged ParticlesНижчеенергетичні іони, електрони та космічні променівимкненийісторично завершенийMAGMagnetometerПотужність і напрямок магнітного поляактивнийактивнийPWSPlasma Wave SubsystemЕлектронні плазмові хвилі та щільність плазмиактивнийактивнийPLSPlasma ScienceВластивості частинок плазми низької енергіїнесправнийвимкненийISSImaging Science SubsystemШирококутне й вузькокутне знімання планетісторично завершенийісторично завершенийIRISInfrared Interferometer SpectrometerСклад атмосфери та тепловий балансісторично завершенийісторично завершенийPPSPhotopolarimeter SubsystemПоляризація та структура атмосфери та кілецьнесправнийнесправнийPRAPlanetary Radio AstronomyПланетарне радіовипромінюванняісторично завершенийісторично завершенийUVSUltraviolet SpectrometerУльтрафіолетові спектри атмосфера та міжпланетний простірвимкненийвимкненийАктивні станом на 11 серпня 2026 року: Voyager 1 — MAG, PWS; Voyager 2 — CRS, MAG, PWS.
Стани розрізняють активні, вимкнені, завершені та несправні прилади.
Від наукового питання до вимірювання
Що показують прилади про оточення Вояджера
Кожен пристрій фіксує різні властивості середовища. Отримане зображення створюється шляхом спільного зчитування вимірювань магнітного поля, частинок і плазми. Чотири приклади нижче пояснюють принципи та демонструють результати; робочий стан окремих зондів датується у таблиці вище.
Наскільки сильне поле і куди воно спрямовується?
Магнітометр вимірює магнітне поле вздовж шляху зонда. Під час обльотів планет він вивчав поля планет-гігантів та їхню взаємодію з супутниками та сонячним вітром. У міжпланетних і міжзоряних середовищах він відстежує зміни поля з простором і часом.
У 2012 році на «Вояджері-1» зафіксували зростання напруженості магнітного поля, але його напрямок змінився мало. Тому самої очікуваної зміни напрямку було недостатньо для підтвердження межі. Науковцям знадобилися й інші види вимірювань.
Перевірено 2 жовтня 2026 р.: NASA — Космічний корабель «Вояджер». · JPL — How Do We Know When Voyager Reaches Interstellar Space?.
Що можна дізнатися з плазмових коливань?
PWS записує електричні хвилі в плазмі. Електронну густину можна визначити за частотою локальних плазмових коливань. У 2013 завдяки цим коливанням у Voyager 1 була виявлена більш щільна міжзоряна плазма.
Пізніше команда виявила слабші коливання в осінніх записах 2012 і пов’язала їх зі змінами частинок, виміряними під час їх перетину геліопаузи. Таким чином, аналіз PWS завершив докази, яких не було без функціонального PLS.
Перевірено 2 жовтня 2026 р.: JPL — How Do We Know When Voyager Reaches Interstellar Space?.
Як змінюється популяція космічних променів?
CRS реєструє частинки з дуже високими енергіями. Детектори дають змогу вимірювати їхні енергії та розрізняти склад ядер. Ще одне наукове завдання — досліджувати поширення частинок у різних ділянках простору.
Коли «Вояджер-2» залишив геліосферу у 2018 році, кількість галактичних космічних променів зросла, а частинок, пов’язаних із геліосферою, зменшилася. Цей зафіксований перехід показує, як кількість виявлених частинок допомагає визначати властивості навколишнього середовища.
Перевірено 2 жовтня 2026 р.: NASA — Космічний корабель «Вояджер». · JPL — Зонд NASA Voyager 2 увійшов у міжзоряний простір.
Як тече сонячний вітер?
PLS вимірює низькоенергетичні іони та електрони, з яких складається плазма. За виміряними струмами визначають її властивості, зокрема густину, температуру та швидкість потоку.
5 листопада 2018 року PLS «Вояджера-2» виявив різку зміну сонячного вітру. Подальші вимірювання більше не показували його початкового потоку. Цей історичний результат допоміг підтвердити входження зонда в міжзоряний простір.
Перевірено 2 жовтня 2026 р.: NASA — Космічний корабель «Вояджер». · JPL — Зонд NASA Voyager 2 увійшов у міжзоряний простір.
Why are the measurements read together
Висновок про перетин геліопаузи ґрунтується на кількох видах спостережень. Дані детекторів частинок, магнітометра та вимірювання плазми доповнюють одне одного. Крім того, на «Вояджері-1» і «Вояджері-2» працювали різні набори приладів, тому способи отримання вирішальних доказів також відрізнялися.
Подробиці слідкуйте за статтями про геліосфера, космічні промені а Запис плазмової хвилі.
Перевірено 2 жовтня 2026 р.: JPL — How Do We Know When Voyager Reaches Interstellar Space? · JPL — Зонд NASA Voyager 2 увійшов у міжзоряний простір.